Чернівецький центр ПМСД

Про біль говорити незручно, але ще незручніше його терпіти або спостерігати за стражданням рідної людини. Адже часто тяжкі невиліковні захворювання супроводжує хронічний біль, який завдає невимовних страждань. Його неможливо усунути звичайним знеболювальним, допомагають лише спеціальні анальгетики. Які це засоби та як їх отримати? Поговоримо про знеболення без болю.

Опіоїдні анальгетики є житєво необхідними лікарськими засобами при лікуванні сильного больового синдрому та наданні паліативної допомоги. Вони мають доведену ефективність та, при правильному призначенні, здатні покращити якість та тривалість життя пацієнта. Анальгетики бувають різної лікарської форми — пігулки, ампули, сироп, пластир. Тож можна навіть обійтись без ін’єкцій, якщо людина здатна ковтати.

Призначити та виписати рецепт на опіоїдні анальгетики може не тільки вузький фахівець, наприклад, онколог, а й сімейний лікар. Надання первинної медичної допомоги передбачає і оцінку ступеня болю, і лікування больового синдрому, і призначення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Лікар виписує рецепт на наркотичні (психотропні) лікарські засоби в чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами (тобто такими, які є допоміжними та не несуть терапевтичного ефекту) на спеціальному рецептурному бланку форми №3 (ф-3). Такий бланк виготовляється на папері рожевого кольору розміром 75 × 120 мм, має наскрізну нумерацію.

Рецепт ф-3 дійсний протягом 10 днів з дня виписування. Хворим із затяжними і хронічними захворюваннями лікар може виписати рецепт, розрахований на 10-денний курс лікування, а при наданні паліативної допомоги — у кількості, передбаченій для 15-денного курсу лікування (з поміткою «Хронічно хворому»).

Як переконатись, що рецепт виписано вірно?

Якщо рецепт видано лікарем, який працевлаштований у медичному закладі, обов’язково зазначається назва лікарні, її місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, номер та дата видачі ліцензії на медичну практику (або номер та дата рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики).

Якщо рецепт видав лікар-ФОП, то потрібно, щоб було вказано прізвище, ім’я та по батькові лікаря-ФОП, його місце провадження діяльності, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), номер та дата видачі ліцензії на медичну практику (або номер та дату рішення органу ліцензування).

У рецепті має бути вказано серію та номер друкарським способом, дату виписування рецепта, прізвище, ініціали та вік пацієнта, номер його карти (амбулаторного чи стаціонарного хворого).

У рецепті зазначаються прізвище та ініціали лікаря, який виписує рецепт. Рецепт засвідчується підписом та особистою печаткою лікаря.

Позначка «Хронічно хворому» робиться у графі «Місце позначки» та додатково засвідчується підписом та печаткою лікаря.

Один рецепт ф-3 = одне найменування лікарського засобу.

Правила виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення затверджено наказом МОЗ №360 https://cutt.ly/QgaQ9TH.

Опіоїдні анальгетики можуть відпускатися на пільгових умовах, безоплатно чи з доплатою. Якщо пацієнт отримує наркотичні препарати на пільгових умовах, то лікар дублює рецепт ще й на рецепті форми №1 (ф-1). Безоплатно або на пільгових умовах отримати опіоїдні анальгетики можуть пацієнти, згадані в Постанові №1303 https://cutt.ly/3gaQNxx.